ҐУЛЯ – ГУЛЯ
Ґуля, -і, ор. -ею. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару тощо. їй здавалось, що вона або наб’є собі ґулю на голові, або завалить стелю в старенькій хаті (М.Коцюбинський); Лице услалося синіми плямами, на лобі в кулак завбільшки вигнало гниючу ґулю (Панас Мирний); – Годі сидіти в плавнях та рибу ловити! – лементував козак з ґулею на лобі (М.Лазорський).
Гуля, -і, розм. Голуб. А гуля біленька, Дитина маленька (пісня); Ой люлі, люлі, Прилетіли гулі (пісня).
Смотреть больше слов в «Літературному слововживанні»
ґу́ля вул. чоловічий статевий орган (ст)|| = будуляк◊ зайва́нити ґу́лею вульг. здійснити статевий акт (ст)|| = вмочити вар'ята ◊ замача́ти ґу́лю = зайва́нити ґу́лею ◊ запечи́ ґу́лю = зайва́нити ґу́лею ◊ поста́вити ґу́лю = зайва́нити ґу́лею ◊ шпили́ти ґу́лю здійснювати статевий акт (ст)|| = гримати... смотреть
-і, ж. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін.
Bump, lump, boss, knob, knobble; wen (тж. жирова); (на дереві) knurl, knur(r); (захворювання капусти) anbury
ґу́ля[ґул'а]-л'і, ор. -леийу
【阴】1) 疱, 肿块; 水泡2) 专 疝气
імен. жін. родушишка
-і, ж. Заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін.
Галкагузгуля
ґургуля, ґудзь, дит. вавка; (на тілі) опуклість, наріст; гулька.
див. наріст
(пухлина на тілі від удару, рани) ґудзь, ґудз, розм. шишак.
Ґу́ля, -лі, -лею; ґу́лі, ґуль
-і ż guz набити (собі) ґулю nabić (sobie) guza
ґу́ля іменник жіночого роду наріст на тілі
Bule, kul
{ґу́ла} -лі, ор. -леийу.
Bula
Bule
галка гуз гуля
კოპი