НАЛЯГАТИ – НАПОЛЯГАТИ
Налягати, налягти, -яжу, -яжеш. 1. Навалюючись, лягаючи, давити когось, щось; розташовуватися шаром на чому-небудь. Я підходжу до дверей і налягаю на них плечем (І.Микитенко); Мряка почала налягати на луки (І.Франко). 2. перен. Охоплювати когось (про почуття, думки, сон тощо). На Чіпку налягла ще гірша журба, ще міцніше оповив його смуток (Панас Мирний). 3. перен. Завзято, наполегливо братися за що-небудь, вимагати виконати, зробити щось. Дівка засоромлено тільки ложку пригублювала, а Короп налягав на їжу (Г.Косинка); Будьте ж ласкаві, звістіть мене про результати Карпенкової критики, бо автор налягає на мене (М.Коцюбинський).
Наполягати, наполягти. Настійливо вимагати, добиватися від кого-не-будь виконати щось; енергійно діяти; охоплювати когось (про почуття, настрій тощо). Вона все варується мені сказати, тільки гляне та червоніє. А я все наполягаю: скажи та скажи! (Марко Вовчок); Сашко не ворухнувся, ще міцніше наполіг на роботу (Н.Рибак); Туга й сум наполіг на мою душу (І.Нечуй-Левицький).
Смотреть больше слов в «Літературному слововживанні»
НАГОЛО́ШУВАТИ що, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увираз... смотреть
НАЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш; мин. ч. налі́г, налягла́, ло́; док.1. на кого – що. Давити, натискати на кого-, що-небудь, перев... смотреть
-аю, -аєш, недок., налягти, -ляжу, -ляжеш; мин. ч. наліг, налягла, налягло; док. 1) на кого – що.Навалюючись, лягаючи, давити на кого-, що-небудь. || ... смотреть
-аю, -аєш, недок. , налягти, -ляжу, -ляжеш; мин. ч. наліг, налягла, налягло; док. 1》 на кого – що.Навалюючись, лягаючи, давити на кого-, що-небудь.||... смотреть
несов. - налягати, сов. - налягти 1) налегать, налечь; наваливаться, навалиться; сов. разг. приналечь; (о тумане, тенях, тишине и т.п.) ложиться, лечь; (о сне, усталости и т.п.) одолевать, одолеть (кого, что) налягати на ногу — (хромать) припадать на ногу налягти як слід (на що) — налечь как следует (на что); подналечь (на что) 2) (только несов.; добиваться) разг. настаивать; (на кого) разг. налегать, наседать, напирать... смотреть
недок. налягати, док. налягти1) to lean on; to lie upon, to press2) (завзято братися) to strain, to make an effortналягати на щось — перен. (на роботу,... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.Дієприслівникова форма: налягавши, налягаючиналегатьДеепричастная форма: налегав, налегая
наляга́ти / налягти́ на но́ги. Прискорювати ходу, швидше йти. — От якби-то так сталося! — забігає вперед думкою Пилипко та знай налягає на ноги, поспішаючи до лісу (Панас Мирний); І Максим поспішав, одчайдушно налягаючи на ноги (І. Багряний); Коли наближалися до села, дитина почала кричати. Грицько і Катерина налягли на ноги (Д. Косарик).... смотреть
【未】1) 用力压, 挤, 靠(在某杨上)2) (雾﹑ 阴影等) 笼罩3) 使劲干起, 努力干起Налягати на весла 使劲划桨来◇ Налягати на ногу 瘸, 跛行
навалюватися, тиснути, давити; (на кий) спиратися; (на ногу) кульгати; (- сон) охоплювати, брати; (на що) допадатися до; (- військо) наступати, натискати, напирати, сов. тіснити; (- мряку) насуватися; (з вимогами) ЖМ. наполягати, напосідатися, п! ДОМАГАТИСЯ.... смотреть
глаг. (греч. συμπίπτειν )— вместе нападать, вступать в бой; сходиться. (Втор. XXXII, 27).
Наляга́ти, -га́ю, -га́єш; налягти́, -ля́жу, -ля́жеш; налі́г, -лягла́, -лягли́; налі́гши на кого, на що
-аю, -аєш nalegać, naciskać, napierać
наляга́ти дієслово недоконаного виду
1. абапірацца;2. настайваць
матем. налегать